Я біжу по хмарах,
Я лечу по хмарах,
Поряд світ розпусти,
Поряд – світ-примара.
Піднімаю руки, закриваю очі,
Бачить це страхіття
Більше я не хочу.
Пр-в:
Вже дві тисячі літ
Склав із нами завіт,
І тепер Він між нас
Кожен час, кожен час.
Я тримаюсь Його –
Бога, Спаса мого.
Я такий не один –
християнин.
ІІ
Під ногами порох,
Попелище наче…
Десь напився батько,
Десь дитина плаче!
Я біжу до Раю –
Це моє бажання,
Більше я не хочу
Бачить ці страждання.
ІІІ
Покривало чорне
Серце закриває;
На земних долонях
Гріх людський зростає.
Я біжу по хмарах,
Я лечу до Неба
Понад чорним лісом,
Понад жовтим степом.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : О добродетели - Олейниченко Максим Сергеевич «Потому что наше благовествование у вас было не в слове только, но и в силе и во Святом Духе, и со многим удостоверением, как вы [сами] знаете, каковы были мы для вас между вами»
(1Фесс.1:5).
